авторське право

а́вторське пра́во

• авторське право

1) Сукупність правових норм, що регулюють правовідносини, пов'язані зі створенням і використанням творів л-ри і мист-ва, наук. праць; частина цивільного права. Норми А. п. містяться в Основах цивіл. законодавства СРСР і УРСР (розд. IV в ред. 1973), Цивіл. кодексі УРСР (розд. IV в ред. 1974), постановах Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР, наказах Держкомвидаву СРСР і Держкомвидаву УРСР та ін., типових авторських договорах.

2) Комплекс суб'єктивних прав і правомочностей, що належать авторові, зокрема: право на опублікування — право дозволяти або забороняти випуск твору у світ шляхом видання, публічного виконання, передачі по телебаченню, радіо або будь-яким ін. способом; право на відтворення — право дозволяти або забороняти повторне використання випущеного в світ твору як у незмінному вигляді, так і після переробки (переклад ін. мовою, переробка розповідного твору на драматичний і т. п.); право на поширення твору всіма дозволеними законом способами — право реалізувати шляхом продажу чи роздавання примірників твору широкому колу осіб; право на ім'я — право автора визначати спосіб позначення його імені при будь-якому використанні твору (на вимогу автора відповідні орг-ції зобов'язані зазначити справжнє ім'я автора, його псевдонім чи випустити твір анонімно); право на недоторканність твору, яке полягає в тому, що при використанні твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як у самий твір, так і в його назву, позначення імені, супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями, поясненнями тощо; право на винагороду — право отримувати гонорар за будь-яке використання твору ін. особами, крім випадків, прямо зазначених у законі. Діючим законодавством передбачено вичерпний перелік випадків, коли дозволяється використовувати твори безоплатно та без згоди автора і без укладення з ним авторського договору.

А. п. належить фізичним особам, працею яких створено твір, а в передбачених законом випадках — і юридичним особам (напр., орг-ціям, що видають наук. збірники, випускають періодичні видання, кіно- і телестудіям). Авторське право діє протягом життя автора, а після його смерті переходить у спадщину на 25 років (крім права на ім'я та недоторканність твору). У випадках, коли спадкоємців немає або вони відмовилися від спадщини, А. п. перестає діяти. А. п. орг-ції діє безстроково, в разі її реорганізації переходить до правонаступника, а в разі ліквідації — до держави. А. п. може бути примусово викуплене державою або оголошене надбанням держави. СРСР — учасник Всесвітньої (Женевської) конвенції про А. п. (з 1973), а також ряду двосторонніх міжнар. угод про взаємну охорону А. п. У відповідності з цими угодами в СРСР охороняються твори іноз. авторів. У 1973 в Рад. Союзі створено універсальну громад. авторськоправову орг-цію — Всесоюзне агентство по авторських правах (ВААП). В УРСР з 1974 діє Укр. респ. відділення ВААП.

■ Літ.: Ионас В. Я. Произведения творчества в гражданском праве. М., 1972; Камышев В. Г. Права авторов литературных произведений. М., 1972; Авторське право. Довідник. К., 1981; Авторское право. Сборник нормативних актов. М., 1985.

В. І. Байбарза.