антанаклазис

антанакла́зис

• антанаклазис

(греч. і αντανάκλασις, букв. — вживання слова в протилежному значенні)

, анаклазис — риторична фігура, повторення в діалозі того самого слова, причому один із співрозмовців пов'язує з ним інше значення, ніж другий. До А. відносять також двозначні мовні звороти, побудовані на обігруванні семантики слів, фразеологічні звороти типу "пекти раків", "дати меду", каламбури, омонімічні рими тощо. Напр.:

Здібність   Досягнення чужих умів   За власні видати умів.

(А. Гарматюк).

Л. Б. Стрюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me