антанаклазис
антанакла́зис
• антанаклазис
(греч. і αντανάκλασις, букв. — вживання слова в протилежному значенні)
, анаклазис — риторична фігура, повторення в діалозі того самого слова, причому один із співрозмовців пов'язує з ним інше значення, ніж другий. До А. відносять також двозначні мовні звороти, побудовані на обігруванні семантики слів, фразеологічні звороти типу "пекти раків", "дати меду", каламбури, омонімічні рими тощо. Напр.:
Здібність Досягнення чужих умів За власні видати умів.
(А. Гарматюк).
Л. Б. Стрюк.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me