антигерой

антигеро́й

• антигерой

- тип літ. героя в деяких творах західноєвроп. і рос. л-ри кін. 19 — 20 ст. Термін "антигерой" увів Ф. Достоєвський на означення персонажа, який зберігає формальні ознаки традиційного літ. героя, але, на відміну від нього, характеризується браком конструктивної соціальної і моральної програми. Поява А. пов'язана з кризою бурж. моралі, розчаруванням у цінностях бурж. цивілізації. Літ. герой цього типу був породжений дегуманізацією сусп. життя, бурж. раціоналізмом, який обмежував свободу особистості і водночас насичував її свідомість фальшивими "цінностями", не підтвердженими життєвою практикою. Основа діяння "А." — нігілістичний бунт, позбавлений сусп. мети. В сучасній рад. критиці термін "антигерой" застосовують до морально роздвоєних персонажів без чітких соціально-етичних принципів ("Самотній вовк" В. Дрозда).

О. В. Білий.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антигерой — антигеро́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. антигерой — -я, ч. 1》 Негативний персонаж якого-небудь літературного твору, кіно- або телефільму. 2》 Навмисно занижений, часто позбавлений психологічної і соціальної характеристики літературний герой. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антигерой — АНТИГЕРО́Й, я, ч. Негативний персонаж літературного твору, кінофільму; навмисно знижений, дегероїзований літературний герой. Критик І. Словник української мови у 20 томах