аритмія

аритмі́я

• аритмія

(грец. 'αρρυθμμία — неузгодженість)

- порушення віршового ритму, не помічене автором або застосоване навмисно як версифікаційний прийом. Напр., вірш А. Малишка "Мамо, я хочу поговорити з вами" написано дактилем, але в ньому є окремі аритмічні рядки і стопи, які не вкладаються в дактилічну схему:

Мáмо, я хóчу поговорúти з вáми   У вáшім життí і у вáшій смéрті.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аритмія — аритмі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аритмія — -ї, ж. Порушення нормального ритму. || мед. Порушення нормального ритму діяльності серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аритмія — АРИТМІ́Я, ї, ж., мед. Порушення нормального ритму серцебиття. Спазми, аритмії, загострення коронарної недостатності є результатом перевантаження, нервової та психічної виснаги (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. аритмія — аритмі́я (від грец. αρρυθμία – неузгодженість) порушення нормального ритму діяльності серця. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аритмія — Порушення ритму роботи серця в зв'язку із захворюванням серцевого м'яза або змінами у збуджувально-провідній системі серця. Універсальний словник-енциклопедія
  6. аритмія — АРИТМІ́Я, ї, ж., мед. Порушення нормального ритму діяльності серця. При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серцевих скорочень, які називаються аритміями (Заг. догляд за хворими, 1957, 80). Словник української мови в 11 томах
  7. аритмія — (грец. — порушення ритму, метричності) Більш складний ритм, що викликає враження поривчастого руху. Вживається для акцентування композиційних вузлів художнього твору. Архітектура і монументальне мистецтво