бармак

барма́к

• бармак

(тюрк. "бармак" — палець)

- силабічна поетична метрика у тюркомовних народів, відома ще під назвою "хеджа" (в азербайджанців), де гол. роль відіграє не чергування складів наголошених і ненаголошених, як в укр. силаботоніці, чи довгих і коротких, як в араб.-перському арузі, а групування їх у рядку та дотримання принципу подібності між рядками. Метричною одиницею є турак (у казахів — бунак). Чергуючись у рядку, а також з рядка в рядок, тураки утворюють ритмічну симетрію по горизонталі й вертикалі. В сучас. поезії узбеків, казахів, татар, башкирів та ін. на відміну від класичного аруза застосовується бармак.

■ Літ.: Хамраєв М. К. Основы тюркского стихосложения. Алма-Ата, 1963.

М. М. Мірошниченко.