болгарська мова

болга́рська мова

• болгарська мова

- мова болгар, які живуть у Болгарії (осн. населення), а також в СРСР (на Пд. України і в Молдавії), в Югославії, Греції, Туреччині, Румунії. Належить до пд. підгрупи слов'ян. групи індоєвроп. сім'ї мов. У Б. м. на території Болгарії виділяють сх. й зх. групи говорів. Сучас. літ. Б. м. сформувалася в 2-й пол. 19 ст. на основі пд.-сх. (балканських) говірок, увібравши й деякі риси зх. говорів. Вона успадкувала осн. особливості староболг. літ. мови, мови болг. л-ри 10 — 11 ст. У процесі свого розвитку Б. м. у 2-й пол. 18 ст. зазнала впливу церковнослов'ян. мови, з 2-ї пол. 19 ст. вона орієнтується на живу нар. мову. В серед. 19 ст. сформувались осн. стилі літ. Б. м. — художній, публіцистичний, наук.-популярний, відбувалися уніфікаційні процеси. Вагомий внесок у розвиток літ. Б. м. зробили письменники І. Вазов, П. Р. Славейков, Л. Каравелов, Х. Ботев, П. Яворов, Й. Йовков та ін. і вчені Л. Милетич, Б. Цонев, А. Теодоров-Балан, С. Младенов та ін. На Україні Б. м. досліджував Л. Булаховський. Для Б. м. використовували з 9 ст. кирилицю, з 18 ст. — зреформовану кирилицю — рос. гражданський шрифт. Б. м. створено болг. літературу.

■ Літ.: Венедиктов Г. К. Из истории современного болгарского литературного языка. София, 1981; Маслов Ю. С. Грамматика болгарского языка. М., 1981; Бернштейн С. Б. Болгарско-русский словарь. М., 1975.

І. А. Стоянов.