біографія

біогра́фія

• біографія

, біографічний твір (від грец. (βίος — життя і γράφω — пишу) — життєпис; відтворення (на основі фактів і документів) життя і діяльності, історії духовного розвитку особи у зв'язку з суспільними умовами її епохи Перші Б. з'явилися в давні часи ("Порівняльні життєписи" Плутарха, "Життєписи дванадцяти цезарів" Светонія). Середньовічна біографістика мала реліг. характер, представлена переважно "житіями святих" (див. Житійна література). Значного поширення жанр Б. набув у часи Відродження (Дж. Вазарі), але справжнього розквіту досяг у 18 ст. (Б. Карла XII і Петра I, написані Вольтером, та ін.), тоді ж з'явилася і сучасна теорія жанру (С. Джонсон, Р. Норт). В 19 ст. створено фундаментальні, на широкому матеріалі, Б., як наприклад "Життя Вальтера Скотта" Д. Локхарта (7 т., 1836 — 38), "Життя Дж. Мільтона" Д. Мессона (6 т., 1859 — 80), "Життя Ч. Діккенса" Дж. Форстера (3 т., 1872 — 74) та ін. В сучас. Б. за способом викладу матеріалу розрізняють строго наукову Б., що не виходить за межі документа ("Пушкін" Б. Томашевського, колективна праця "Т. Г. Шевченко. Біографія", 1984), і худож. образ ("Наполеон" і "Талейран" Є. Тарле, "Кюхля" Ю. Тинянова, "Третє літо" і "Дума про вогонь" П. Жура та ін.). Науково-популярна Б. (біографічний нарис) розрахована на широкого читача, в ній у дохідливій формі подаються важливі факти життя і діяльності особи. Такими є видання серій "Жизнь замечательных людей" (з 1933), "Пламенные революционеры" (з 1978), на Україні "Життя славетних" (вид. з 1966, після 1972 — "Уславлені імена"). В худож.-біогр. творах різних жанрів (роман, повість), відповідно до істор. правди, письменники створюють худож. образи видатних людей, простежують процес формування характерів, розкривають їхній внутр. світ, сусп.-політ. погляди. До худож.-біографічних в укр. рад. л-рі належать: романи і повісті В. Канівця ("Ульянови"), З. Тулуб ("В степу безкраїм за Уралом"), О. Іваненко ("Тарасові шляхи"), В. Петрова ("Романи Куліша", "Аліна і Костомаров"), Л. Смілянського ("Михайло Коцюбинський", "Поетова молодість"), О. Ільченка ("Петербурзька осінь"), М. Сиротюка ("Забіліли сніги"), М. Пільгука ("Григорій Сковорода"), Р. Іваничука ("Четвертий вимір") та ін. Особливим видом Б. є автобіографія.

■ Літ.: Ходорківський І. Історико-біографічні твори з життя письменників. К., 1963; "Жизнь и деятельность...". Нерешенные проблеми биографического жанра. "Вопросы литературы", 1973. № 10; Палиевский П. В. Пути реализма. М., 1974.

Л. Р. Світайло.