герой ліричного твору

геро́й ліричного тво́ру

• герой ліричного твору

, ліричний герой — особа, чиї думки, переживання, почуття, настрої виражені в ліричному вірші. Внутрішній світ людини в ліриці розкривається не шляхом зображення подій і вчинків, як у епосі і драмі, а через ідейно-емоційне ставлення автора до дійсності. Тому образ Г. л. т. (т. з. ліричне "я") близько співвідноситься з особистістю, біографією, життєвим досвідом самого поета. Проте Г. л. т. не слід прямолінійно ототожнювати з реальною постаттю автора і розглядати кожен відображений у вірші факт як такий, що неодмінно мав місце в житті поета. Леся Українка за. стерігала, що "не слід уважати кожної ліричної поезійки за сторінку з автобіографії, бо часто в таких поезіях займенник я вживається тільки для більшої виразності" (Леся Українка. Твори в п'яти томах, т. 5, стор. 92). Образ Г. л. т. створюється шляхом відбору й узагальнення життєвого матеріалу, типізації й худож. вимислу, як і образи епічного та драм. плану. Через індивідуальне, особисте лірич. поет виражає думки і настрої, характерні для багатьох сучасників. В. Бєлінський писав про це: "Великий поет, кажучи про себе самого, про своє „я", говорить про загальне — про людство, бо в його натурі лежить усе, чим живе людство. І тому в його смутку кожен пізнає свій смуток. В його душі кожен пізнає свою і бачить в ньому не тільки поета, а й людину, брата свого по людству" (Бєлінський В. Г. Думки про мистецтво. К., 1976, стор. 181). Чим талановитіший поет, тим багатший його духовний світ, тим глибше відображає він прогресивні ідеї і настрої суспільства.

■ Літ.: Тимофеев Л. И. О лирическом герое. "Литература в школе", 1963, № 6; Сквозников В. Д. Лирика. В кн.: Теория литературы, кн. 2. Осыовные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. М., 1964; Иванисенко В. Поэзия, жизнь, человек. М., 1962; Оберемський А. В. Деякі проблеми методології дослідження категорії "ліричний характер". В кн.: Літературознавчі обрії. К., 1984.

В. П. Іванисенко.