гражданський шрифт

гражда́нський шрифт

• гражданський шрифт

- шрифт, яким, замість давньоруського (кириличного), після проведеної 1708 Петром I реформи в Росії почали друкувати світську л-ру. Першою книгою, складеною Г. ш., була "Геометрія" (1708). Г. ш. створено на основі нового скорописного почерку моск. письма кін. 17 — поч. 18 ст. (ним вели дипломатичне листування, писали грамоти), нових шрифтів у гравюрах на металі, а також лат, шрифту "антиква". Внаслідок реформи було спрощено правопис і змінено склад алфавіту порівняно з кирилицею: вилучено деякі букви, напр., грец.кі ξ, ψ, ω, знаки сили (наголосу) й скорочення (титли); деякі букви було замінено, так, замість ІЄ почали вживати Е, замість ІА — Я, замість и, і (ї) — і. Запровадження Г. ш. сприяло розвитку науки й культури. З 18 ст. Г. ш. поширився на Україні, де його пристосували до звукового складу укр. літ. мови. На Г. ш. базується сучас. рос. шрифт, друкарські шрифти більшості мов народів СРСР, а також болг., серб., македон. і монг. мов.   ■ Літ.: Шицгал А. Г. Русский гражданський шрифт. 1708 — 1958. М., 1959; Різник М. Г. Письмо і шрифт. К., 1978.