грузинська мова

грузи́нська мова

• грузинська мова

- мова грузинів, які живуть в СРСР: у Груз. РСР (осн. населення), Аз. РСР, Пн.-Осет. АРСР та ін. і за кордоном — в Ірані й Туреччині. Належить до іберійсько-кавказьких мов. В СРСР Г. м. розмовляє понад 3,5 млн. чол. (1979, перепис). У Г. м. розрізняють гірські й рівнинні діалекти. В основу літ. Г. м. лягли картлійський і кахетинський говори, що належать до рівнинних діалектів. Г. м. — давньописемна. Найдавніша писемна пам'ятка датована кін. 5 ст. В історії літ. Г. м. розрізняють два періоди — давньогрузинський (5 — 11 ст.) і новогрузинський (з 18 ст.), перехідний етап ніж якими становить мова 12 — 18 ст. Розходження між давньо- і новогруз. мовами відносно незначні. В утвердженні нової літ. Г. м. важливу роль відіграла творчість І. Чавчавадзе, Я. Гогебашвілі, Важі Пшавели, А. Церетелі, Е. Ніношвілі та ін. Для Г. м. використовують оригінальне письмо, яке веде початок від арамейського. Історично груз. письмо існувало в трьох варіантах: церковне уставне (з великих літер), церковне кутасте (з малих літер) і гражданське (округле) — з 11 ст. Г. м. створено грузинську літературу.

■ Літ.: Чикобава А. С. Грузинский язык. В кн.: Языки народов СССР, т. 4. М., 1967.

К. В. Ломтатідзе.