двомовність

двомо́вність

• двомовність

, білінгвізм — поперемінне користування двома мовами. Розрізняють індивідуальну й масову Д., яка виникає в багатонац. країнах внаслідок контактів різномовного населення. Індивідуальна Д. може бути чистою, коли вільно користуються за різних обставин двома мовами, і мішаною, коли структурні елементи однієї мови виявляються в мовленні другою мовою (такий взаємовплив мов наз. мовною інтерференцією). В СРСР значна кількість населення є двомовною, володіючи, крім рідної, також іншою мовою, передусім російською. Двомовність у художній літературі — використання письменником двох мов або мови й діалекту. Відома здавна (напр., лат.-грец. Д. у рим. л-рі 2 — поч. 3 ст.; вживання лат. і нар. мов у західноєвроп. середньовічній л-рі). Є різні типи літ.-худож. Д. Письменники можуть використовувати в своїх творах дві або більше мов (М. Гоголь), користуватися двома мовами в одному творі (Л. Толстой, О. Уайльд, Г. Квітка-Основ'яненко), писати твори різними мовами (Ф. Петрарка, Г. Сковорода, Т. Шевченко, Марко Вовчок, О. Герцен, І. Франко, Я. Галан, В. Василевська). Двома мовами пишуть деякі сучас. рад. письменники (В. Биков, І. Друце, Н. Джусойти, Ч. Айтматов, О. Ільченко та ін.). Виявом Д. у худож. творі є також цитування документів, відтворення особливостей мовлення персонажів (напр., у п'єсах "Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ'яненка, "Талан" М. Старицького). Д. може бути засобом сатир. характеристики образу (напр., за словами В. І. Леніна — "французько-нижегородський слововжиток"; див, Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 40, с. 47). Перекладацька Д. властива перекладачеві-професіоналові. При ній дві мовні системи незалежно одна від одної співіснують у свідомості двомовця і взаємопов'язані системою еквівалентностей.

Окремим випадком Д. у худож. л-рі є Д. при авторському й авторизованому перекладі. Див. також Авторизація.

■ Літ.: Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия. К., 1974: Многоязычие и литературное творчество. Л., 1981; Саплін Ю. Ю., Соколова С. О., Шумарова Н. П. Соціолінгвістичний аспект вивчення двомовності на Україні. "Мовознавство", 1986, № 6; Михайлов М. М. Двуязычие и контрастивная грамматика. Чебоксары, 1987.

С. В. Семчинський.