1. Українська літературна енциклопедія

дедикація

дедика́ція

• дедикація

(лат. dedicatio — посвята)

- авторський текст, віршований чи прозовий, рукописний або друкований напис на книзі, окремому творі, наук. праці тощо з зазначенням особи або події, на честь яких написано чи яким присвячується твір. Як змістово-структурний елемент книги Д. близька своїм значенням до передмови, послання, панегірика та геральдичного вірша. Нерідко в Д. автори пояснюють задум та ідейно-художнє спрямування твору, часом Д. переростає в істор.-філос. роздум (посвяти до роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та І. Білика, до поеми "Мойсей" І. Франка).

В. О. Дорошенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дедикація — Дедика́ція: — посвята [42] — присвята [26;40;43;55] — присвята, дарчий надпис [36;39;47;53;54] Словник з творів Івана Франка
  2. дедикація — -ї, ж. Присвята. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дедикація — Присвята Словник чужослів Павло Штепа
  4. дедикація — дедика́ція присвята (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дедикація — Посвята, дарчий напис присвята, посвята, дарчий напис Словник застарілих та маловживаних слів
  6. дедикація — дедика́ція (лат. dedicatio, від dedico – посвячую) присвята. Словник іншомовних слів Мельничука