декламації

деклама́ції

• декламації

(лат. declamatio — вправа у красномовстві)

- віршовані твори кінця 16 — початку 17 ст., що передували шкільній драмі. Призначалися для виконання у церквах і школах під час великодніх і різдвяних свят або з нагоди важливих істор. подій. Виконували їх учні (отроки), які, виходячи один за одним, декламували вірші на бібл. чи істор. теми. В Д. розроблялися також теми пед. і побутового змісту. Декламаторів могло бути від 3 — 4 до 20 і більше. Найранішими відомими Д. є "Просфонима" (Львів, 1591), вірші Памва Беринди "На Рожство..." (Львів, 1616), "ВЂршЂ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного" Касіяна Саковича (Київ, 1622). "Имнологіа..." (Київ, 1630) та ін.

■ Літ.: Рєзанов В. І. Драма українська. 1. Старовинний театр український, в. 1. Вступ. Сценічні вистави у Галичині. "Збірник Історично-філологічного відділу УАН", 1926, № 7-а.

О. В. Машанич.