дешифрування писемності

дешифрува́ння писемності

• дешифрування писемності

(від франц. déchiffrer — розбирати, розгадувати)

- відновлення розуміння невідомої або забутої писемності чи мови. Розрізняють власне дешифрування та інтерпретацію. Якщо писемність відома, а мова невідома (хеттська клинописна, давньоеламська, етруська та ін.), вдаються до інтерпретації мови; коли мова відома, а писемність невідома (грец. мова Кіпру, кріто-мікенські написи), здійснюють Д. п.; якщо невідомі і писемність, і мова (єгип. та лувійські ієрогліфи, аккадський клинопис та ін.), потрібні й Д. п., й інтерпретація. Для одержання повного Д. п. використовують білінгви, тобто паралельні тексти на відомій і невідомій мовах (напр., при дешифруванні єгип. ієрогліфів). Для Д. п. (особливо за наявності великих текстів) використовують ЕОМ (напр., рад. вчені для дешифрування писемності майя). Остання з дешифрованих мов — еблаїт (раніше невідома семітська мова, глиняні таблички з клиноподібними написами цією мовою датують 2400 — 2250 до н. е., знайдено їх 1975 на тер. Сірії). Найбільший внесок у Д. п. зробили Ж. Ф. Шампольйон, Г. Ф. Гротефенд, Б. Грозний, М. Вентріс, Дж. Чедвік і Ю. В. Кнорозов.

■ Літ.: Фридрих И. Дешифровка забытых письменностей и языков. М., 1961.

Ф. О. Нікітіна.