дитячий фольклор

дитя́чий фольклор

• дитячий фольклор

- твори різних фольклор. жанрів, які в традиц. нар. побуті пов'язані з життям дитини. До Д. ф. належать твори, з якими дорослі звертаються до дітей (колискові пісні, забавлянки тощо), а також виконувані самими дітьми (дитячі пісеньки, заклички, прозивалки, лічилки). До Д. ф. входить частина колядок, щедрівок, небилиць, ігор. Твори Д. ф. виникали в різний час. У деяких зберігся відгомін давніх уявлень і вірувань, в інших — виявляються сліди пізнішого часу. Чимало з них мають ігровий характер. Багато спільного в поетиці різних жанрів Д. ф. зумовлено специфікою дит. сприйняття й дит. творчості. В традиц. побуті народу Д. ф. — важливий засіб виховання, частина нар. педагогіки. Укр. Д. ф. почали збирати й друкувати з серед. 19 ст. (П. Іванов, В. Милорадович, П. Чубинський та ін.). За рад. часу чимало записів зробили М. Гайдай, І. Гурин, Г. Колісниченко, Г. Дем'ян, В. Фединишинець та ін. Мотиви, жанрові форми й поетичні засоби Д. ф. активно використовують укр. поети у творах для дітей (М. Стельмах, П. Воронько, Н. Забіла, Г. Бойко, В. Лучук, В. Коломієць, Р. Полонський та ін.).

♦ Вид.: Український дитячий фольклор. К., 1962; Мальована колисочка. К., 1974; Дитячий фольклор. Колискові пісні та забавлянки. К., 1984; Дитячий фольклор. К., 1986.

■ Літ.: Довженок Г. В. Український дитячий фольклор (віршовані жанри). К., 1981.

Г. В. Довженок.