драма народна

дра́ма народна

• драма народна

- вид нар. словесної і театральної творчості; різні форми драм. дійства, що передавались усно від покоління до покоління і виконувалися самодіяльними акторами. Д. н. пов'язана з нар. обрядами, її джерела — в первісному синкретизмі, де трудова діяльність, обряд, міф, реліг. таїнства й елементи худож. творчості злиті воєдино. У Старод. Греції нар. обрядові ігри на честь бога Діоніса породили початкові форми Д. н. Від свят урожаю, які відбилися у фесценнінах (пісні-діалоги), сатурах (побутові й комічні сценки), ателланах, бере початок римський театр. У 16 — 18 ст. елементи італ. Д. н. (фарс, буфонадні карнавальні дійства) входили складовою частиною до комедії масок. У середньовічні часи профес. мандрівні актори (у Франції — жонглери, в Німеччині — шпільмани, в Англії — менестрелі, в Польщі — франти, в Росії — скоморохи, на Україні — мандрівні дяки) переслідувалися церквою і владою. Д. н. на Україні веде свою історію також від обрядових ігор і танців (купальські ігри, обряд "маланка", водіння кози). Традиційне укр. весілля поєднувало елементи переодягання, масок, драм. дії з пізнішими нашаруваннями художньо-побут. культури різних епох. Значну роль у розвитку укр. Д. н. відіграв ляльковий театр — вертеп. Популярними були Д. н. "Мельниця", "Дід і баба", "Коза" (її первісна форма мала виразно синкретичний характер), "Маланка". "Цар Ірод", "Цар Максиміліан" (інша назва — "Трон"), спрямовані проти несправедливості царської влади; побут. драма "Голий пан" — яскрава антикріпосницька сатира та ін. Д. н. у Росії і на Україні розвивалася від невеликих сценок-інтермедій до героїчних драм ("Лодка" — про астраханський похід Степана Разіна; варіанти — "Шлюпка", "Ватага розбійників", "Степан Разін", "Чорна ворона"), драм-містерій, побутових драм та ін. Історію Д. н. досліджували І. Франко, Є. Марковський, М. Возняк, О. Білецький та ін. Елементи Д. н. використовуються нині самодіяльними акторами та учасниками вуличних театралізованих святкових дійств.

Літ.: Марковський Є. Український вертеп. Розвідки й тексти. К., 1929; История западноевропейского театра, т. 1. М., 1956; Всеволодский-Гернгросс В. Н. Русская устная народная драма. М., 1959; Волошин І. О. Джерела народного театру на Україні. К., 1960; Білецький О. Зародження драматичної літератури на Україні. В кн.: Білецький О. Зібрання праць, т. 1. К., 1965; Савушкина Н. И. Русский народный театр. М., 1976; Гусев В. Е. Русский фольклорний те. атр XVIII — начала XX века. Л., 1980; Франко І. До історії українського вертепу XVIII в. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 36. К., 1982; Федас Й. Ю. Український народний вертеп. К., 1987.

Є. І. Нечепорук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me