діалоги

діало́ги

• діалоги

- твори 17 — 18 ст., що передували шкільній драмі. В Д. розроблялися традиційні бібл. сюжети різдва і воскресіння Христа, побутові та істор. теми. Розмову в Д. ведуть два чи більше персонажів. Порівняно з декламаціями Д. є дальшою ланкою розвитку драм. жанру. Зразками Д. є "ВЂршЂ з трагодіи Хрістос пасхон Григоріа Богослова" Андрія Скульського (Львів, 1630), "Розмышлянє о муцЂ Христа Спасителя нашего..." Іоаникія Волковича (Львів, 1631), "ВЂрши на воскресеніе Христово, ест вЂршов 14, и інтермедіюм, и епЂлог" (поч. 18 ст.), "Дияліог во кратцЂ собранній на персон седм на д†части расположенній..." (кін. 17 — поч. 18 ст.). Іван Некрашевич писав Д. інтермедійного плану ("Ярмарок", 1790). У віршованому Д. "Разговор Великороссіи с Малороссіею" Семена Дівовича (1762) автор звертається до теми возз'єднання України з Росією. Жанр прозових філософських діалогів культивував Григорій Сковорода ("Діалог, или Розглагол о древнем мірЂ", 1772; "Діалог. Имя ему: Потоп Зміин", 1791).

О. В. Мишанич.