евфуїзм

евфуї́зм

• евфуїзм

(англ. euphuism, від грец. ευφυής — витончений, благородний)

- пишномовний, манірний стиль в англійській аристокр. худож. літературі останньої чверті 16 ст. Характерні його риси — риторичність, кучерява багатослівність, перенасиченість метафорами, антитезами, алітераціями, асонансами з метою підсилення емоційності письма. Е. утвердився в англ. л-рі після опублікування романів Дж. Лілі "Евфуес, або Анатомія розуму" (1579) та "Евфуес і його Англія" (1580), в яких мова гол. героя позначена манірністю та бундючністю. Е. відбився на творчості Р. Гріна, Т. Лоджа, ранніх п'єсах В. Щекспіра, відігравши певну позитивну роль у збагаченні мови англ. худож. літератури. Подібні тенденції були і в ін. західноєвроп. л-рах кінця 16 — 17 ст. (італ. марінізм, ісп. гонгоризм, преціозна література у Франції), у рос. л-рі — "карамзінізм" (1790 — 1810).

■ Літ.: Шамрай А. П. До питання про естетику комедій Шекспіра. "Вісті АН УРСР", 1946, № 6 — 6.

Г. Л. Рубанова.