етимологія

етимоло́гія

• етимологія

(грец. 'ετυμολογία — справжнє, первісне значення слова)

- відомості про походження й історію розвитку звукової форми та значення слова або морфеми; розділ мовознавства, що вивчає походження й минулі етапи розвитку слів та морфем певної мови або групи (чи сім'ї) мов. Передумовою етимол. досліджень є той факт, що звукова форма кореневих слів чи морфем (крім звуконаслідувань) не перебуває в природно мотивованому зв'язку з їхнім значенням, і тому наявність у різних мовах подібних за звуковим складом слів з однаковими чи близькими значеннями свідчить або про те, що ці слова були успадковані з єдиної спільної прамови, або про запозичення таких слів. В етимол. дослідженнях застосовують порівняльно-історичний метод, у рамках, якого зіставляють близькі за звучанням і значенням слова чи морфеми різних мов з метою встановлення їхнього походження і попередніх етапів розвитку. Вирішальну роль у виявленні доістор. змін звукової будови слів відіграють звукові закони. Їхня суть полягає; в тому, що певний звук (фонема) в мові протягом якогось часу зазнає однакових змін у всіх словах, до складу яких він входить, або в усіх однакових звукових позиціях. Кожен звуковий закон діє, як правило, лише в даній мові, тому звукова будова тотожних у минулому слів, успадкованих спорідненими мовами з єдиної для них прамови, може виявитись у них неоднаковою. Істотне значення для етимол. досліджень мають і встановлені в мовознавстві осн. закономірності, яким підлягають. істор. зміни семантики слів, зокрема її розширення (метафора, метонімія, синекдоха) і звуження. Е. — осн. джерело відомостей про складний істор. процес формування лексичного складу мови. Одержані в результаті етимол. досліджень висновки про значення слів на давніх етапах мовного розвитку дають конкретне уявлення про природне середовище, соціально-екон. життя й мислення носіїв мови в доістор. епохи. Етимол. дані про запозичення слів є важливим свідченням екон. і культур. взаємозв'язків між народами.

■ Літ.: Белецкий А. А. Принципи этимологических исследований. К., 1950; Пизани В. Этимология. М., 1965; Мельничук О. С. Принципи укладання Етимологічного словника української мови. "Мовознавство", 1967, № 2; Фасмер М. Этимологический словарь русского языка, т. 1 — 4. М., 1964 — 1973; Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. К., 1985; Етимологічний словник української мови, т. 1 — 3. К., 1982 — 89.

О. С. Мельничук.