1. Українська літературна енциклопедія

замовляння

замовля́ння

• замовляння

, заклинання, заговори — в усній нар. поетичній творчості словесна формула, яка начебто має магічну силу. В основі З. лежить віра людей у чаклунську силу слова, яким можна впливати на явища природи, людей, тварин тощо. Спочатку З. виконували роль словесного супроводу різних магічних дій, ритуальних відправ. У Київ. Русі З. були пов'язані з язичницьким, а пізніше — з христ. культом. Призначення З. — відвернути небажане (нéлюба, хворобу, лихоліття, насильство тощо) або ж накликати бажане (привернути хлопця чи дівчину, забезпечити достаток сім'ї, добрий урожай і т. д.). У З. виробились яскраві формули, своєрідна образна система, свої поетика й ритміка. З. відзначаються багатством мови. Укр. нар. З. збирали й вивчали М. Комаров, М. Сумцов, О. Малинка, Я. Новицький, В. Милорадович, В. Шухевич та ін. Один з найповніших збірників З. уклав П. Єфименко ("Збірник малоросійських заклинань", 1874). З. використовували в своїх творах Г. Квітка-Основ'яненко ("Знахар"), М. Петрушевич ("Градобур"), М. Коцюбинський ("Тіні забутих предків"), О. Кобилянська ("У неділю рано зілля копала") та ін.

■ Літ.: Сухобрус Г. С. Замовляння, В кн.: Українська народна поетична творчість, т. 1. К., 1958; Петров В. П. Заговоры. В кн.: Из истории русской советской фольклористики. Л., 1981; Сумцов Н. Ф. Заговоры. (Библиографический указатель). Х., 1892.

І. П. Березовський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовляння — замовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. замовляння — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  3. замовляння — [замоyл’ан':а] -н':а, р. мн. -л'ан' Орфоепічний словник української мови
  4. замовляння — -я, с., етн. 1》 Дія за знач. замовляти 2). 2》 За народними уявленнями, магічні слова, вислови, що мають чаклунську силу і якими замовляють (у 2 знач.) кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. замовляння — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
  6. замовляння — ЗАМОВЛЯ́ННЯ, я, с., етн. 1. Дія за знач. замовля́ти 2. У них [слов’ян] було немало відунів, або волхвів, які, за уявленнями слов’ян, уміли пророкувати майбутнє, лікувати хвороби замовлянням і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 47). Словник української мови в 11 томах
  7. замовляння — Замовляння, -ня с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II. Словник української мови Грінченка