1. Великий тлумачний словник сучасної мови

замовляння

замовля́ння

-я, с., етн.

1》 Дія за знач. замовляти 2).

2》 За народними уявленнями, магічні слова, вислови, що мають чаклунську силу і якими замовляють (у 2 знач.) кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовляння — замовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. замовляння — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  3. замовляння — [замоyл’ан':а] -н':а, р. мн. -л'ан' Орфоепічний словник української мови
  4. замовляння — • замовляння , заклинання, заговори — в усній нар. поетичній творчості словесна формула, яка начебто має магічну силу. В основі З. лежить віра людей у чаклунську силу слова, яким можна впливати на явища природи, людей, тварин тощо. Спочатку... Українська літературна енциклопедія
  5. замовляння — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
  6. замовляння — ЗАМОВЛЯ́ННЯ, я, с., етн. 1. Дія за знач. замовля́ти 2. У них [слов’ян] було немало відунів, або волхвів, які, за уявленнями слов’ян, уміли пророкувати майбутнє, лікувати хвороби замовлянням і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 47). Словник української мови в 11 томах
  7. замовляння — Замовляння, -ня с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II. Словник української мови Грінченка