катарсис
ката́рсис
• катарсис
(від грец. κάθαρσις — очищення)
- термін давньогрец. філософії, естетики й медицини, яким позначали суть естетичного співпереживання глядача з стражданнями персонажів драми. Арістотель у "Поетиці" застосував цей термін до трагедії, зазначивши, що вона "через співчуття і страх сприяє очищенню подібних почуттів". Відсутність чіткого пояснення К. в "Поетиці" викликала різні його тлумачення і теорії (етична, медична, інтелектуалістична, збудження тощо). Найважливіші — етична та медична. Етична бере початок від часу появи коментованого італ. ученим В. Маджі видання Арістотелевої "Поетики" (1550). Пізніше її докладно розробив Г. Е. Лессінг у "Гамбурзькій драматургії", трактуючи поняття "катарсис" у моральному аспекті: трагедія облагороджує людські почуття, виховує в людині здатність до співпереживання, очищає від вад. Автор медичної теорії Я. Бернайс, спираючись на твердження Арістотеля про збуджуючий вплив музики і співу на людину, вважав, що трагедія викликає у глядача афекти психотерапічної розрядки, втихомирення. В сучас. естетиці К. розглядається як вища форма трагізму, коли траг. конфлікт і потрясіння, що його супроводжує, не пригнічує, а просвітлює душу. М. Бажан використав термін "катарсис" для аналізу не драматичного, а ліро-епічного твору. В рецензії на поему "Маруся Чурай" Л. Костенко він писав: "Вона [Маруся Чурай] хотіла, знедолена, самітна, покинута, з людської пам'яті зникнути, але — і в цьому пафос всієї поеми, її катарсис — народ не дає загинути тому найсильнішому й найсуттєвішому, що жило в щедрій і трудній душі нещасної дівчини-поетеси і що житиме в віках, — її слову, її пісні, її творчості". (Бажан М. Поема про кохання і безсмертя. В кн.: Наука і культура. Україна, 1980).
■ Літ.: Арістотель. Поетика. К., 1967; Лосев А. Ф. История античной эстетики. М., 1975.
В. П. Маслюк.
Значення в інших словниках
- катарсис — ка́тарсис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- катарсис — Емоційне потрясіння, що пов’язане з глибиною особистісної перебудови. англ. catharsis; нім. Katarrh m -s, -e; угор. katarzis; рос. катарсис. Словник із соціальної роботи
- катарсис — (від грецьк. katharsis — очищення) духовне очищення, просвітлення, облагородження почуттів у процесі співпереживання та співстраждання Словник іншомовних соціокультурних термінів
- катарсис — -у, ч. 1》 У давньогрецькій філософії – сутність естетичного переживання. За Платоном – звільнення душі від тіла, від пристрастей або від насолод; за Арістотелем, – очищення емоцій мистецтвом. 2》 Випуск емоційної енергії, що допомагає зняти напругу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катарсис — ка́тарсис (грец. κάθαρσις, букв. – очищення) у давньогрецькій філософії сутність естетичного переживання. За Платоном, К. – звільнення душі від тіла, від пристрастей або від насолод; за Арістотелем, К. – очищення емоцій мистецтвом. Словник іншомовних слів Мельничука
- катарсис — В психоаналізі виявлення витіснених зі свідомості травмуючих переживань, які викликають симптоми неврозу, і реакція на них; в широкому значенні емоційна розрядка, вільне виявлення подавлених емоцій. Універсальний словник-енциклопедія