КАТАЛЕКТИКА

КАТАЛЕ́КТИКА

• КАТАЛЕКТИКА

(від грец. καταλήκτικός — усічений, скорочений)

- властивість останньої стопи віршованого рядка бути коротшою від інших стоп цього рядка. Напр., каталектичний хорей:

Осінь переїхала по полі возом золотим.

- U | U U | — U | U U| — U | — U | U U | -

(Б. І. Антонич. "Перший сніг").

Віршований рядок, у якого остання стопа довша від інших, називається гіперкаталектичним (нарощеним), напр., гіперкаталектичний ямб:

Твій усміх має спокій квіту.

U — | U — | U — | U — | U

(Б. І. Антонич, "Дві глави з літургії кохання").

Рядок без відхилень від норми наз. акаталектичним (повномірним), напр., акаталектичний ямб:

Зоря майнула, мов стріла.

U — | U — | U — | U U | U -

(Б. І. Антонич. "Півень").

В укр. поетиці ці закінчення частіше називають чоловічими (наголос на останньому складі), жіночими (наголос на передостанньому складі), дактилічними (наголос на третьому від кінця складі) і гіпердактилічними (наголос на четвертому від кінця складі). Див. також Клаузула.

М. М. Сулима.