каталектика
КАТАЛЕ́КТИКА, и, ж., літ.
Співвідношення метричної структури вірша і його клаузули.
Починаючи з п'ятої строфи каталектика аналізованого вірша зазнає змін (з наук.-попул. літ.);
Каталектика розглядає кінцівки вірша, зокрема склади слів, які йдуть після останнього наголосу віршованого рядка (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каталектика — катале́ктика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каталектика — -и, ж. Підрозділ віршознавства: вчення про клаузули вірша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- КАТАЛЕКТИКА — • КАТАЛЕКТИКА (від грец. καταλήκτικός — усічений, скорочений) - властивість останньої стопи віршованого рядка бути коротшою від інших стоп цього рядка. Напр., каталектичний хорей: Осінь переїхала по полі возом золотим. Українська літературна енциклопедія
- каталектика — катале́ктика (від грец. καταληκτικός – усічений, скорочений) розділ давньої поетики про кінцівки вірша, тобто склади слів, які йдуть після останнього наголосу віршованого рядка. Словник іншомовних слів Мельничука