1. Словник іншомовних слів Мельничука

каталектика

катале́ктика

(від грец. καταληκτικός – усічений, скорочений)

розділ давньої поетики про кінцівки вірша, тобто склади слів, які йдуть після останнього наголосу віршованого рядка.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каталектика — катале́ктика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каталектика — -и, ж. Підрозділ віршознавства: вчення про клаузули вірша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталектика — КАТАЛЕ́КТИКА, и, ж., літ. Співвідношення метричної структури вірша і його клаузули. Починаючи з п'ятої строфи каталектика аналізованого вірша зазнає змін (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. КАТАЛЕКТИКА — • КАТАЛЕКТИКА (від грец. καταλήκτικός — усічений, скорочений) - властивість останньої стопи віршованого рядка бути коротшою від інших стоп цього рядка. Напр., каталектичний хорей: Осінь переїхала по полі возом золотим. Українська літературна енциклопедія