1. Українська літературна енциклопедія

кондак

конда́к

• кондак

[від грец. κόνδας — кілок (сувій із текстом гімну спочатку намотували на кілок) ]

- одна з жанрових форм християнської гімнографії. Виникнення його пов'язується з діяльністю візант. христ. поета Романа Солодкоспівця (помер бл. 560), К. якого були зразками для східнослов'ян. авторів. Об'єднує невеликі за обсягом твори, тема яких визначається змістом бібл. чи агіографічної (див. Житійна література) розповіді про героїв і події, що їм присвячена відповідна церк. відправа. Імена героїв вводяться до тексту в формі звертань. К. часто будується на метафор. порівнянні або алегор. переосмисленні літ. сюжету. Як піснеспів К. входить до акафісту, де має однакове закінчення-рефрен "аллилуя!", тематично пов'язується і чергується з ікосом. У східнослов'ян. л-рах К. інтенсивно розвивався впродовж 12 — 18 ст.

Ю. А. Ісіченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондак — Конда́к: — різновид церковного співу [4] — церковна пісня в честь релігійного свята [36;47] — церковна пісня [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. кондак — конда́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кондак — Частина акафиста, яку виконують перед ікосом Словник церковно-обрядової термінології
  4. кондак — -а, ч. Коротка церковна пісня, що славить Бога, Богородицю або святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кондак — (гр. kontaktion) — жанр візантійської, з ХІ ст. давньоруської гімнографії, який започаткував Роман Солодкоголосий в VI ст. Строфи К. виконував соліст, рефрен — хор. В К. прославляли Бога, матір Божу та святих. Словник-довідник музичних термінів
  6. кондак — А, ч. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні. Не забувся тобі з кондаками тропар? (ЗД:95); Уже моє життя в інвентарі розбите і розписане по пунктах, як кондаки твої і тропарі. (ЧТ:20). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. кондак — КОНДА́К, а́, ч. Коротка церковна пісня, що славить Бога, Богородицю або святих. Пішов він [Заєць] до Микити, Той, бач, мав його навчити Тропарів і кондаків (І. Словник української мови у 20 томах
  8. кондак — Церковний піснеспів Словник застарілих та маловживаних слів
  9. кондак — (грец. короткий) спершу назва сувоїв пергамену, на яких записували християнські церковні піснеспіви, згодом — самі піснеспіви, в яких стисло викладали опис церковного свята або найважливіші моменти діянь прославлюваного св. Універсальний словник-енциклопедія
  10. кондак — КОНДА́К, а́, ч. Коротка церковна пісня, що славить бога, богородицю або святих. Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося, само обличчя землі стало іншим, а тропарі й кондаки співають усе на тих же вісім гласів (Хотк., II, 1966, 352). Словник української мови в 11 томах
  11. кондак — Кондак, -ка м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном. Словник української мови Грінченка