кон'єктура

кон'єкту́ра

• кон'єктура

(лат. conjectura — здогад, припущення)

- розшифрування нерозбірливо написаних, виправлення помилкових або зіпсованих частин слова, окремих слів чи рядків, а також відновлення пропущених, скорочених або закреслених автором елементів тексту, яке здійснюється під час наук. опрацювання, підготовки рукопису до друку. Автограф реконструюється відповідно до вимог текстології й палеографії з урахуванням закономірностей вживання автором тих чи ін. елементів тексту (особливостей орфографії, систематичності й однотипності у використанні слів, синтакс. форм, зворотів тощо), характерних мовностиліст. і структурно-типол. особливостей. Беруться до уваги й висновки заг. правил текстоутворення, що їх встановлює лінгвістика тексту, а також заг. істор. й мовні факти (істор. та етногр. особливості, літературні норми певної епохи тощо).

При публікації відновлені частини тексту беруться, як правило, у квадратні дужки. Напр.: "Отец албо матка [не може] викоренити в сына албо дщери своєй злый звичай до якого грЂху" (А. Радивиловський); "На публічнім зібранні в великій залі закл[аду] Оссолінських д[ня] 26 цвітня ті вчорашні ухвали приватні мали бути передискутовані і прийняті для предложения їх губернаторові" (І. Франко).

В. А. Чабаненко.