корейська мова

• корейська мова

- мова корейців, які живуть у Кореї (осн. населення), а також у Китаї, Японії, СРСР, США. Спорідненість К. м. з іншими остаточно не встановлено (є гіпотези про генетич. близькість її з япон., кит., монг., алтайськими, палеоазіатськими, тунгусо-маньчжурськими та іншими мовами). До кінця 19 ст. у Кореї використовували писемно-літ. мову ханмун — кореїзовану форму кит. мови. Нар. мову кайо в л-рі вживали переважно поети. До серед. 15 ст. в К. м. використовували кит. ієрогліфи, 1444 було введено кор. нац. письмо онмун. Один з перших творів, запис. цим письмом, — "Ода драконові, що знявся в небеса". Та лише з 1895 тут почалось офіційне запровадження мішаного кит. кор. письма. У КНДР з 1949 використовують тільки кор. письмо, а в Пд. Кореї — мішане. У сучас. К. м. розрізняють 6 осн. діалектів. У 20 — 30-х pp. 20 ст. завершився процес переходу на нац. літ. К. м. Остаточно вона сформувалася у творчості Лі Сан Хва, Пак Пхар Яка. Літ. мова базується на сеул. говорі центр. діалекту. В КНДР нормою вважається пхеньянський говір. К. м. розвивається корейська л-ра. Фонетику К. м. досліджувала (захистила першу на цю тему канд. дисертацію на Україні) Л. Скалозуб (1957).

■ Літ.: Мазур Ю. Н. Корейский язык. М., 1960; Концевич Л. Р. Корейский язык. В кн.: Советское языкознание за 50 лет, М., 1967; Русско-корейский, корейско-русский словарь. М. — Пхеньян, 1987.