логогриф

логогри́ф

• логогриф

(від грец. λόγος — слово та γρτφος — заплутана мова, загадка)

у віршуванні та риториці:

1) один із найдавніших стилістичних прийомів, що полягає у послідовному відкиданні складів від якогось слова, в результаті чого утворюється ланцюг ін. слів, вірш або фраза. Напр., "Amore, more, ore, re sis mini amicus" ("Любов'ю, характером, молитвою, справою будь мені другом"). Л. близький до луни. Характерний для курйозного віршування. Зразки Л. подано в давніх укр. поетиках, зокрема в "Київській поетиці 1637 року". В сучас. поезії Л. трапляється рідко і має здебільшого експеримент. характер.:

Осінь

інь

нь

(Б. І. Антонич. "Осінь").

Автомобілібілі

бігорух рухобіги

рухливобіги

berceus кару

berceus

селі

елі

лілі

(М. Семенко. "Місто").

2) Словесна гра, яка полягає в складанні з літер одного довгого слова кількох інших, коротших слів.

Літ.: Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. Х., 1960; Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI — XVIII ст. К., 1981.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. логогриф — логогри́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. логогриф — -а, ч. Шарада, для розв'язання якої необхідно відшукати загадане слово, що може мати різні значення після перестанови чи опущення слів або літер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. логогриф — логогри́ф (від лого... і грец. γρίφος – сітка, загадка) вид шаради – загадки, в якій задумане слово може мати різні значення після перестановки або опущення складів чи літер. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. логогриф — ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Словник синонімів української мови
  5. логогриф — ЛОГОГРИ́Ф, а, ч. Шарада, для розв’язання якої необхідно відшукати загадане слово й утворити від нього нові слова, переставляючи або викидаючи окремі склади чи літери. Словник української мови в 11 томах
  6. логогриф — рос. логогриф (загадка) — вид шаради-загадки, в якій задумане слово може мати різні значення після переставляння або опущення складів чи літер. Eкономічна енциклопедія