логогриф

Значення в інших словниках

1. логогриф — логогри́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. логогриф — • логогриф (від грец. λόγος — слово та γρτφος — заплутана мова, загадка) у віршуванні та риториці: 1) один із найдавніших стилістичних прийомів, що полягає у послідовному відкиданні складів від якогось слова, в результаті чого утворюється ланцюг ін. Українська літературна енциклопедія
3. логогриф — логогри́ф (від лого... і грец. γρίφος – сітка, загадка) вид шаради – загадки, в якій задумане слово може мати різні значення після перестановки або опущення складів чи літер. Словник іншомовних слів Мельничука
4. логогриф — ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Словник синонімів української мови
5. логогриф — ЛОГОГРИ́Ф, а, ч. Шарада, для розв’язання якої необхідно відшукати загадане слово й утворити від нього нові слова, переставляючи або викидаючи окремі склади чи літери. Словник української мови в 11 томах
6. логогриф — рос. логогриф (загадка) — вид шаради-загадки, в якій задумане слово може мати різні значення після переставляння або опущення складів чи літер. Eкономічна енциклопедія