масова література

ма́сова література

• масова література

(паралітература, сублітература, кітч)

- вид л-ри для масового читача; явище, що помітно визначає функціональні особливості худож. л-ри в сучас. світі. Для М. л. поряд з актуальністю тематики, дохідливістю викладу характерні серійність, масовість тиражів, орієнтація на "маси споживачів". Поняття "масова література" виникло на поч. 19 ст. у Франції (творчість Е. Сю та ін.). М. л. називають переважно розважальну й дидактичну белетристику. Хоч до М. л., як правило, не відносять твори значної худож. вартості, вона, однак, відчутно впливає на розвиток загальноліт. процесу, представлена всіма видами і жанрами худож.. л-ри, які нерідко лише імітує. М. л. відзначається легкістю стилю, у переважній більшості її худож. засоби є стереотипними, наближаються до штампу літературного. Це полегшує переклад зразків М. л. різними мовами. Серед жанрів М. л. найпоширенішим є роман, оскільки в комерц. плані він дає максимальну вигоду. Особливо популярними є психол. роман (Е. Сігал, США; Марія Луїза Фішер, Німеччина), виробничий роман (А. Хейлі, США), політ. детектив (А. Друрі, В. Сефайр, С. Агню — США), наук.-фантастичний роман (Р. Хейнлейн, США), істор. роман (Дж. Фаррел, Англія), авантюрний роман з елементами натуралізму та еротики (Г. Роббінс, США), шпигунський роман-бойовик (Дж. Ле Карре, Англія), роман кар'єри (П. Зіммель, Німеччина) і зовсім новий жанровий різновид — апокаліптичний роман, або роман жахів (Ф. Рафаель, Англія; Луї Поль Боон, Бельгія). За ост. десятиріччя дедалі частіше під категорію М. л. підводять також цілий масив белетризованої наук.популярної л-ри (есе, документальні твори, біографічний нарис та ін.). Див. також Бестселер, Комікс.

О. М. Тараненко.