мелодика вірша

мело́дика вірша

• мелодика вірша

(від грец. μελωδός — мелодійний, пісенний)

- зміна висоти осн. тону голосу (підвищення й зниження) в мовленні, один з чинників інтонації. Інше тлумачення терміну запропоноване Б. Ейхенбаумом ("Мелодика русского лирического стиха". Пг., 1922); під М. в. він розумів розгорнуту систему інтонування ("поєднання певних інтонаційних фігур, реалізованих у синтаксисі") і пов'язував її з наспівним віршем. М. в. ще недостатньо вивчена в літературознавстві.

Н. П. Чамата.