національне та інтернаціональне в літературі

націона́льне та інтернаціона́льне в літературі

• національне та інтернаціональне в літературі

- специфічний естет. вимір худож. твору, що зумовлює її самобутність і водночас інтегрує мист. надбання в загальнолюдську культуру. Проблему національного в мист-ві уперше поставили в кін. 18 — поч. 19 ст. романтики, які почали писати про "дух нації" та історизм, ввели терміни "географічна" та "історична" людина. Пізніше категорія національного розроблялася представниками різних наук.

Домінантою національного в л-рі виступає мова як система. Через неї адекватно розкривається динамічна цілісність природного, геопсихічного, соціоетичного, культуро-морфічного буття народу, його істор. досвіду, ціннісних установок та ідеалів. Проте мова не є єдиним параметром національного [укр. л-ра 16 — 18 ст. творилася укр. книжною, церковнослов'янською, польською, латинською мовами; у 19 ст. — українською, російською, німецькою; нині — українською, а також англійською (в діаспорі) та ін.]. Нац. специфіка виявляється через складний комплекс психічних установок сусп. свідомості, що формується природним середовищем проживання нації, соціокультурними обставинами її існування та істор.культурним досвідом. Національне — єдино можлива форма вияву загальнолюдських духовних цінностей; поза національним категорії інтернаціонального не існує. Інтернаціональне, що уможливлює різноманітні впливи та запозичення, асимілюється і засвоюється нац. культурою, є одним з чинників її розвитку (напр., вплив франц. класицизму на російський, "українська школа" в польській літературі, неокласицизм в укр. л-рі). Діалектика взаємозалежностей національного й інтернаціонального така, що тільки в їхній єдності реалізується загальнолюдське. Проблема Н. та і. в л. — предмет постійних літературознавчих пошуків.

Літ.: Шерех Ю. Етюди про національне в літературах сучасності. В кн.: Літературно-науковий збірник, в. 1. Нью-Йорк. 1952; Артановский С. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Л., 1967; Бурсов Б. Национальное своеобразие русской литературы. Л., 1967; Национальное и интернациональное в советской литературе. М., 1971; Франко І. Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 31. К., 1981; Дзюба І. У діапазоні від мистецтва до політики. В кн.: Авторитет. Література і критика в час перебудови. К., 1989; Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? "Вітчизна", 1990, № 5 — 8; Свєнціцький-Святицький І. Національне й інтернаціональне в письменстві і мистецтві давньої України: "Мовознавство", 1991, № 1.

В. С. Брюховецький.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me