ідейність літератури

іде́йність літератури

• ідейність літератури

- якісна властивість художнього твору, зумовлена ціннісним характером естетичного освоєння світу; один з гол. критеріїв, який включає в себе ряд змістових показників: соціально-політ., філос., моральну позицію автора, ідеол. спрямованість, прогресивність худож. ідеї твору (див. Ідея художня). Марксистсько-ленінська естетика виходить з того, що митці, формуючись у конкретних соціальних умовах, не тільки зазнають їхнього впливу, а й виробляють власні суспільно-політичні погляди, особисте ставлення до сусп. явищ. Така соціальна визначеність ціннісних орієнтацій письменника органічно входить у структуру літ. твору, в його ідейно-художню суть. Тому навіть усупереч волі чи деклараціям автора у його творі відбивається не тільки світовідчуття, а й світоглядна позиція письменника, яка зрештою й визначає наснаженість худож. твору певними ідеями. Схематично виражена ідея (див. Ілюстративність) суперечить природі худож. творчості, так само як і безідейність, що позбавляє її змістовності (див. Зміст і форма літературного твору). Конкретизацією ідейності як сутнісної властивості літератури є народність і партійність (див. Народність літератури, Партійність літератури, Тенденційність у літературі).

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Про мистецтво. К., 1978; Ленін В. І. Про літературу. К., 1970; Батракова С. О природе идейности искусства. М., 1960.

Р. Т. Гром'як.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me