інкунабули

інкуна́були

• інкунабули

(лат. incunabula — колиска, перші кроки)

- книги раннього періоду книгодрукування; умовно — видання, опубліковані від часу винаходу друкарства в Європі Й. Гутенбергом по 1500. Спершу були наслідуванням рукописних книг, згодом розвинулися типові для друкованої книги форми оздоблення. Значна частина І. — видання творів антич. л-ри лат. мовою. Перша книга, надрукована слов'ян. мовою, — чеська "Троянська хроніка" (Пльзень, бл. 1476); перші І. слов'ян. шрифтами — хорв. Місал 1483 (глаголицею), видання Ш. Фіоля 1491 (кирилицею). Перша друкована книга укр. автора Юрія Дрогобича вийшла у Римі 1483 (трактат "Iudicium pronosticon" — "Прогностична оцінка 1483 року"). З надрукованих у 15 ст. бл. 15 млн. прим. книг збереглося бл. 0,5 млн. (майже 40 тис. назв видань). Видаються каталоги І. окремих б-к, зведені каталоги І. країн, заг. зведений каталог (вийшло 8 томів). Найбільше І. мають Б-ка Британського музею, Нац. Б-ка у Парижі, Б-ка Ватікану, в СРСР — публ. Б-ка ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград), Б-ка СРСР ім. В І. Леніна, Б-ка АН СРСР. На Україні І. є в ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР (517, у т. ч. І. з б-к Мелетія Смотрицького та Варлаама Ясинського в їхніми автографами). Одес. наук. б-ці ім. О. М. Горького (52), Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР (49), Львів. музеї укр. миства (15), б-ках ун-тів (Львів. — 46, Ужгор. — 24, Харківського — 17). Укр. дослідник Б. Зданевич виявив і опублікував (К., 1974) у додатку до "Каталога інкунабул [ЦНБ АН УРСР]", а також окремою книжкою невідоме раніше видання Й. Гутенберга "Provinciate Romanum" (перелік єпархій католицької церкви), надр. бл. 1456 в Майнці. Див. також Книгознавство, Книжка.

Літ.: Люблинский В. С. На заре книгопечатания Л., 1959; Ісаєвич Я. Д. Юрій Дрогобич. К., 1972; Фаас І. Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки м. Одеси. Одеса, 1927; Инвентарь инкунабулов Всесоюзвой библиотеки имени В. И. Ленина, в. 1 — 5. М., 1939 — 85; Максименко Ф. П. Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету. Каталог. Львів, 1958: Боброва Е. И. Каталог инкунабулов [Библиотеки Академии наук СССР]. М. — Л., 1963; Луцик Р. Я. Інкунабули Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Академії наук УРСР. Каталог. Львів, 1974; Сак Ю. М. Інкунабули бібліотеки Ужгородського державного університету. Ужгород, 1974; Указатели и каталоги инкунабул. М., 1979.

Я. Д. Ісаєвич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкунабули — -ул, мн. (одн. інкунабула, -и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інкунабули — інкуна́були (від лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок) книги, видрукувані наборними літерами на початку книгодрукування в Західній Європі (до 1501 p.). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інкунабули — (лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок) перші книги, друковані набірними літерами на початку історії книгодрукування в Європі (1440-1500 включно), зовні схожі на рукописні; найбільше і. мають Бібліотека Брит. Універсальний словник-енциклопедія
  4. інкунабули — Інкуна́були, -лів, -лам (від лат. incunabulum) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інкунабули — ІНКУНА́БУЛИ, ул, мн. (одн. інкуна́була, и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки. В музеї є інкунабули — книги, створені на зорі розвитку книгодрукування.. Словник української мови в 11 томах