інтернаціоналізми

інтернаціоналі́зми

• інтернаціоналізми

- слова іншомовного походження, які вживаються в багатьох неспоріднених мовах, зберігаючи спільність значення і близькість фонетико-морфологіч. будови. Інтернаціоналізми входять у лексичний склад мови разом з новими поняттями чи реаліями; здебільшого не мають відповідників у нац. мовах. І. становлять термінологію з різних галузей політики, міжнар. життя, науки, техніки, культури, мист-ва. Більшість І. за походженням є грец.змами (автономія, амністія, біологія, електрон, іподром, фізика, ода, драма, лірика, театр) і латинізмами (акт, арена, суфікс, елемент, конспект, конституція, клас). З греко-лат. елементів творяться й нові терміни (біоніка, вірусологія, гідропоніка, космодром, космонавт). Серед І. є також слова, що походять із сучас. європейських та (рідше) сх. мов (франц. — амплуа, бюрократія, режим, формалізм; нім. — гастролі, курорт, штурм; англ. — бокс, джаз, тролейбус; італ. — квартет, соната, темп; араб. — адмірал, алгебра, сель та ін.). Сфера вживання І. — наук. та офіц.-діловий стилі. У публіцистиці й худож. л-рі вони використовуються або в прямому значенні ("Минув як сон, блаженний час і готики й барокко", П. Тичина), або в переносному, збагачуючи палітру виразових засобів мови ("Світанки мої у смарагдовій ворсі над кумканням всіх ропухатих дрібниць — готика самотності, готика суворості, рубінові розсипища суниць...", Л. Костенко). Див. також Запозичення в мові, Іншомовні слова.

О. Д. Пономарів.