ірмологіони

ірмологіо́ни

• ірмологіони

, ірмолої

(від грец. ειρμος — сплетіння, зчеплення і λόγιον — вираз)

- давні пам'ятки нотно-лінійного письма на Україні та в Білорусії у запису п'ятилінійною т. з. київською квадратною нотою; збірники, що містять мелодії і тексти традиц. співів, уживаних у христ. богослужебному обряді, своєрідні хрестоматії укр. гімнографічної творчості (див. Гімнографія). Тексти церк. співів — канони, ірмоси, псалми, кондаки, літургічні гімни тощо — походили з різних книг — октоїхів, тріодей, міней, стихирарів та ін. На Україні нотнолінійні І. відомі з кін. 16 ст. Гол. рисою укр. І. є те, що вони становлять єдину півчу книгу і містять вибраний пісенний репертуар — майже виключно святкові співи, тісно пов'язані з фольклор. джерелами і місц. пісенними традиціями. Це забезпечувало І. широку популярність і сприяло їх творчому оновленню. Авторами окремих варіантів мелодій були Мелетій Смотрицький, Іов Борецький, Лазар Баранович. На різних етнолокальних територіях виникали місц. пісенні варіанти традиц. співів, що називалися наспівами: київ., києво-печерський, острозький, межигірський, Львів., волин., підгірський та ін. Особливої популярності в укр. І. набув болг. наспів; зустрічаються також грец., серб. та молдово-волоські наспіви. Тривалий час І. використовувалися як посібники з нотної грамоти. До нашого часу дійшло понад тисячу рукопис. збірників, понад 200 імен переписувачів (дяки, вчителі, співці, регенти), які були одночасно редакторами, упорядниками, художниками і творцями нових варіантів мелодій. Нотні І. є також пам'ятками рукопис, книжкового мистецтва: майже всі вони прикрашені орнаментальними заставками, ініціалами і мініатюрами. Над створенням І. та їх худож. оформленням працювали Климентій Кирило Канчузький (1657, 1663; Спаський монастир, с. Спасів, тепер Старосамбірського р-ну Львів. обл.), Иосиф Крейницький (1673, 1677; м. Ізяслав, тепер Хмельн. обл.; Лаврівський монастир, с. Лаврів, тепер Старосамбірського р-ну Львів. обл.), Константан Білинський (1691, м. Канчуга, тепер Жешувського воєводства, Польща), Григорій Залеський (1695, м. Золочів, тепер Львів. обл.) та ін. Перші друковані І. з'явилися у Львові 1700 і 1709. Збереглися також безлінійні (знаменні) укр. І. 16 століття.

♦ Вид.: [Ірмологіони]. В кн.: Хрестоматія української дожовтневої музики, ч. 1. К., 1974.

■ Літ.: Ясиновський Ю. Перші східнослов'янські нотні видання. "Українське музикознавство", 1974, в. 9; Ясиновский Ю. Львовский ирмолой конца XVI — начала XVII в. В кн.: Памятники культуры. Новые открытия. 1984. Л., 1986.

Ю. П. Ясиновський.