1. Українська літературна енциклопедія

ІРМОС

ІРМО́С

• ІРМОС

(від грец. είρμός — сплетіння, зчеплення)

- композиц. елемент канону, короткий поетич. текст, який вміщується на початку кожної пісні перед першим тропарем і часто повторюється наприкінці її (катавасія). Виступає ритмо-мелодійною та образною моделлю для тропарів відповідної пісні, які варіюють і розвивають мотиви І. У кожної з 9 пісень І. має чітко визначені функції та зміст. В І. 9-ї пісні славиться Богородиця; І. 1-ї, 7-ї, 8-ї — мають у своїй основі сюжети з Біблії — книг Вихід і Даниїла; в І. 4-ї та 6-ї пісень використано образи й мотиви з книг пророків Аввакума й Іони. І. формують емоційну атмосферу канону, витлумачують закладений у бібл. сюжетах провіденційний і символічний зміст, надають поетиці твору алегор.-символічної спрямованості. І. — одна з важливих форм впливу Біблії на поетику христ. гімнографії. Виконувані співом, вони стали істотним компонентом муз. культури візант.-слов'ян. світу. Тексти І. включалися до різних типів богослужебних збірок: октоїхів, канонників, молитвословів, ірмологіонів.

Ю. А. Ісіченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірмос — І́рмос: — релігійна пісня [34] Словник з творів Івана Франка
  2. ірмос — Початковий тропар пісні канону, який є тематичним, музичним та метричним зразком для тропарів цієї пісні канону Словник церковно-обрядової термінології
  3. ірмос — (гр. irmos — зв’язок) — у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. В VII ст. після появи канону, І. називали перший тропар кожної пісні канону. Словник-довідник музичних термінів
  4. ірмос — -у, ч. Жанр візантійської та давньоруської гімнографії, тематика якого пов'язана з біблійними піснями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ірмос — І́РМОС, а, ч. Перша поетична строфа канону, головний тропар, вступний вірш, що поєднує зміст біблійної пісні з наступними тропарями. Словник української мови у 20 томах
  6. ірмос — ірмо́с (грец. είρμός, букв. – сплетення, зв’язок) у Візантії 7 ст. поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного віршування. Словник іншомовних слів Мельничука