ірмос
І́РМОС, а, ч.
Перша поетична строфа канону, головний тропар, вступний вірш, що поєднує зміст біблійної пісні з наступними тропарями.
Батько, звичайно, спереду, з книжкою, молиться він довго, сорокате “Господи, помилуй”, та ірмоси, та кондаки всілякі, широко і уважно хреститься (У. Самчук);
Сивоок бубонів щось по-грецьки або ж заспівував густим басюрою грецького ж ірмоса (П. Загребельний);
Християнство принесло на Русь систему богослужбових жанрів, зокрема, кондаки, ірмоси, канони, тропарі, які витримали випробування протягом майже двох тисяч років і в більшості своїй дожили до нашого часу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірмос — І́рмос: — релігійна пісня [34] Словник з творів Івана Франка
- ірмос — Початковий тропар пісні канону, який є тематичним, музичним та метричним зразком для тропарів цієї пісні канону Словник церковно-обрядової термінології
- ірмос — (гр. irmos — зв’язок) — у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. В VII ст. після появи канону, І. називали перший тропар кожної пісні канону. Словник-довідник музичних термінів
- ірмос — -у, ч. Жанр візантійської та давньоруської гімнографії, тематика якого пов'язана з біблійними піснями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ІРМОС — • ІРМОС (від грец. είρμός — сплетіння, зчеплення) - композиц. елемент канону, короткий поетич. текст, який вміщується на початку кожної пісні перед першим тропарем і часто повторюється наприкінці її (катавасія). Українська літературна енциклопедія
- ірмос — ірмо́с (грец. είρμός, букв. – сплетення, зв’язок) у Візантії 7 ст. поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного віршування. Словник іншомовних слів Мельничука