ірмос
(гр. irmos — зв’язок) — у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. В VII ст. після появи канону, І. називали перший тропар кожної пісні канону.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірмос — І́рмос: — релігійна пісня [34] Словник з творів Івана Франка
- ірмос — Початковий тропар пісні канону, який є тематичним, музичним та метричним зразком для тропарів цієї пісні канону Словник церковно-обрядової термінології
- ірмос — -у, ч. Жанр візантійської та давньоруської гімнографії, тематика якого пов'язана з біблійними піснями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ірмос — І́РМОС, а, ч. Перша поетична строфа канону, головний тропар, вступний вірш, що поєднує зміст біблійної пісні з наступними тропарями. Словник української мови у 20 томах
- ІРМОС — • ІРМОС (від грец. είρμός — сплетіння, зчеплення) - композиц. елемент канону, короткий поетич. текст, який вміщується на початку кожної пісні перед першим тропарем і часто повторюється наприкінці її (катавасія). Українська літературна енциклопедія
- ірмос — ірмо́с (грец. είρμός, букв. – сплетення, зв’язок) у Візантії 7 ст. поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного віршування. Словник іншомовних слів Мельничука