іррадіація

(від лат. irradio-випромінюю, осяюю) — поширення процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі .Особливе значення І. має у фонаційному процесі, коли звуковий сигнал надходить до слухової зони, ірадіює до голосового центру і у формі нервових імпульсів подається до голосових складок.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іррадіація — ірраді́ація іменник жіночого роду іррадіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. іррадіація — -ї, ж. 1》 фіз. Оптичне явище, сутність якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за їхні справжні розміри. 2》 фізіол. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іррадіація — іррадіа́ція (від лат. irradio – осяюю, випромінюю) 1. Поширення процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі людини й тварин. І. є необхідним елементом нервової діяльності. 2. Позірне збільшення світлих предметів на темному фоні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іррадіація — ІРРАДІ́АЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри. 2. фізл. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. Словник української мови в 11 томах