іррадіація
(від лат. irradio-випромінюю, осяюю) — поширення процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі .Особливе значення І. має у фонаційному процесі, коли звуковий сигнал надходить до слухової зони, ірадіює до голосового центру і у формі нервових імпульсів подається до голосових складок.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іррадіація — ірраді́ація іменник жіночого роду іррадіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- іррадіація — -ї, ж. 1》 фіз. Оптичне явище, сутність якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за їхні справжні розміри. 2》 фізіол. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іррадіація — іррадіа́ція (від лат. irradio – осяюю, випромінюю) 1. Поширення процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі людини й тварин. І. є необхідним елементом нервової діяльності. 2. Позірне збільшення світлих предметів на темному фоні. Словник іншомовних слів Мельничука
- іррадіація — ІРРАДІ́АЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри. 2. фізл. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. Словник української мови в 11 томах