історизми

істори́зми

• історизми

- застарілі слова, матеріальні архаїзми, які вийшли з активного вжитку а зв'язку із зникненням позначуваних ними понять, явищ, предметів, речей тощо, характерних для минулих епох у житті народу (комонь, смерд, цар, кріпак, возний, сотник, стельмах, соха, бекеша, таляр, чисниця тощо). І. використовуються з пізнавальною метою насамперед у наук. та наук.-популярних працях, де йдеться про істор. факти, явища, події, у творах про життя та діяльність істор. осіб. Іноді автори вживають І. як художньо-стилістичний засіб, щоб надати урочистості, пафосу у змалюванні сучасних подій ("Затремтів радістю лівий берег, завмер у сподіванні правий: зачерпнув уже радянський воїн шоломом Дніпра", О. Ільченко). В укр. худож. л-рі І. широко використано у творах на істор. тематику Т. Шевченка, І. Франка, І. Карпенка-Карого, К. Гриневичевої, І. Кочерги, Г. Хоткевича, З. Тулуб, П. Панча, С. Скляренка, П. Загребельного, Р. Іваничука, Вал. Шевчука та ін.

А. П. Могила.