італійська мова

• італійська мова

- мова італійців, які живуть в Італії, Ватікані, Сан-Маріно, Швейцарії, США, Канаді, Пд. Америці, Африці тощо. Належить до романської групи індоєвроп. мов. На тер. Італії для І. м. характерна сильна діалектна диференціація, існує три групи діалектів: північна, центрально-південна й тосканська. І. м. сформувалася на основі латинської мови (точніше — нар. латині) після занепаду Римської імперії. Перша спроба створити літературну І. м. належить поетам сіцілійської школи (13 ст.). Італ. гуманісти (Г. Галілей, Дж. Бруно, Л. Альберті, Т. Кампанелла та ін.) захищали самобутність нар. мови, розвивали наук. термінологію. Уніфікації й унормуванню літ. І. м. сприяла діяльність численних академій (зокрема, флорент. Академії делла Круска, засн. 1583) і видання 1612 словника І. м.

Ідею мовної єдності італійців (на флорентійському діалекті) обстоювали Данте, Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, А. Мандзоні. Літ. І. м. стала загальнонар. лише після об'єднання 1870 окр. держав внаслідок нац.-визв. руху Рисорджименто під проводом Дж. Гарібальді і етн. консолідації італ. народу. Загальнонар. І. м. за межами Тоскани аж до 20 ст. існувала в осн. у писемній формі, нею користувалася переважно освічена частина населення. Окр. діалекти мають, крім усних, і писемні варіанти, існує л-ра діалектами — венеціан. (К. Гольдоні), мілан. (А. Мандзоні), рим. (Д. Беллі), неаполітан. (Е. де Філіппо), сіцілійським (І. Буттіти, Санто Калі та ін.). У 20 ст. під впливом телебачення і радіо усна літ. норма витісняє діалекти, набуваючи, в свою чергу, різного діалект. забарвлення в регіонах країни. Багато слів І. м. стали інтернаціоналізмами: аварія, акорд, арка, бас, газета, мозаїка, паста, піаніно, темп, фонтан тощо. Алфавіт — на основі латинського. Італійською мовою розвивається італійська література.

■ Літ.: Бурсье Э. Основы романсного языкознания. М., 1952; Йордан й. Романское языкознание. М., 1971; Романские и германские языки. К., 1985; Алисова Т. Б., Репина Т. А., Таривердиева М. А. Введение в романскую филологию. М., 1987.

О. Є.-Я. Пахльовська.