ДЮРАН

ДЮРА́Н

• ДЮРАН

(Дюран-Гревіль; Durand, Durand-Gréville) Еміль Александр (1838, м. Монпельє — 7.V 1903)

- франц. літературознавець, мистецтвознавець, перекладач. У 60-х pp. працював викладачем франц. мови в Петербурзі, вивчив рос. мову. Приятелював з І. Тургенєвим, під його впливом зацікавився творчістю Т. Шевченка, для кращого розуміння якої вивчав укр. мову. Перекладав твори І. Тургенєва, О. Островського, Вс. Гаршина та ін. З нагоди виходу в Празі "Кобзаря" Т. Шевченка (т. 1 — 2, 1876) опублікував/у франц. журн. "Revue des Deux Mondes" ("Огляд двох світів", 1876, т. 15) велику статтю-рецензію "Національний поет Малоросії — Шевченко", де розглянув творчість укр. поета, показав її світове значення. Наголосив, що поезія для Т. Шевченка "була формою соціальної проповіді". Д. навів у статті свої переклади віршів "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "Садок вишневий коло хати" та уривків з поем "Гамалія", "Мар'яна-черниця" і "Катерина". То була перша у Франції велика розвідка про Т. Шевченка. Публікація викликала схвальні відгуки в ряді країн. У переробл. вигляді під назвою "Південноросійський поет" її передрукував англ. тижневик "All the Year Round" ("Цілий рік", 5.V 1877). Д. листувався з укр. етнографом і фольклористом Ф. Вовком.

Тв.: Укр. перекл. — Національний поет України. [Уривок]. В кн.: Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964.

Літ.: Погребенник Ф. П. Еміль Дюран про Тараса Шевченка "Радянське літературознавство". 1964. № 2.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me