1. Гірничий енциклопедичний словник

аеродинаміка

Аэродинамика — aerodynamic — Aerodynamik — розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Використовується при розробці і дослідженні ряду процесів у збагаченні к.к. (напр., всі пневмопроцеси, струминне подрібнення матеріалів), при розрахунку систем провітрювання шахт, рудників тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аеродинаміка — аеродина́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аеродинаміка — -и, ж. Розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аеродинаміка — АЕРОДИНА́МІКА, и, ж. Наукова дисципліна, що вивчає закони руху повітря, інших газів та їх взаємодію з твердими тілами, що рухаються в них. Словник української мови у 20 томах
  4. аеродинаміка — аеродина́міка (від аеро... і динаміка) розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аеродинаміка — Наука, яка вивчає рух газів (головним чином повітря) і сили, що виникають під час руху тіл у газовому середовищі (напр., під час польоту літака, руху автомобіля та швидкого поїзда), або руху газу відносно нерухомих, занурених у нього, тіл (обтікання)... Універсальний словник-енциклопедія
  6. аеродинаміка — Аеродина́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аеродинаміка — АЕРОДИНА́МІКА, и, ж. Розділ аеромеханіки, що вивчає рух повітря та різних газів і взаємодію між ними й твердими тілами, що рухаються в них. Словник української мови в 11 томах