аеродинаміка

АЕРОДИНА́МІКА, и, ж.

Наукова дисципліна, що вивчає закони руху повітря, інших газів та їх взаємодію з твердими тілами, що рухаються в них.

В аеродинаміці розглядаються такі тіла, як літаки, ракети, повітряно-космічні літальні апарати та автомобілі (з наук.-попул. літ.);

В аеродинаміці беруть до уваги такі властивості повітря, як щільність, тиск, температура і молекулярний склад (з навч. літ.);

Аеродинаміка використовується в автомобіле-, літако- та ракетобудуванні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

аеродинаміка — аеродина́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
аеродинаміка — Аэродинамика — aerodynamic — Aerodynamik — розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Використовується при розробці і дослідженні ряду процесів у збагаченні к.к. Гірничий енциклопедичний словник
аеродинаміка — -и, ж. Розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Великий тлумачний словник сучасної мови
аеродинаміка — аеродина́міка (від аеро... і динаміка) розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух. Словник іншомовних слів Мельничука
аеродинаміка — Наука, яка вивчає рух газів (головним чином повітря) і сили, що виникають під час руху тіл у газовому середовищі (напр., під час польоту літака, руху автомобіля та швидкого поїзда), або руху газу відносно нерухомих, занурених у нього, тіл (обтікання)... Універсальний словник-енциклопедія
аеродинаміка — Аеродина́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
аеродинаміка — АЕРОДИНА́МІКА, и, ж. Розділ аеромеханіки, що вивчає рух повітря та різних газів і взаємодію між ними й твердими тілами, що рухаються в них. Словник української мови в 11 томах