активація

Активация — activation — Aktivierung — 1) Збудження чогось, напр., молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, напр., А. механохімічна. 2) Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо. Буває штучна і природна активація вугілля.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. активація — активація – активізація Збігаються в значенні “посилення діяльності”, але розрізняються сферою вживання і сполучуваністю. Тільки активація використовується в науковому стилі в розумінні “нейрофізіологічний... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. активація — актива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. активація — АКТИВАЦІЯ – АКТИВІЗАЦІЯ Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організму: активація вугілля, ферментна активація, рівень активації, активація молекул. Активізація. Літературне слововживання
  4. активація — -ї, ж., спец. Перехід із недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Активація яйця — перехід зрілого яйця зі стану спокою до розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. активація — АКТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Перехід з недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Біогенні стимулятори, додані до ферментів рослинного походження, викликають їх активацію (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. активація — актива́ція (від лат. activus – діяльний) 1. Збудження молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції. 2. Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. активація — АКТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Перехід з недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Біогенні стимулятори, будучи добавлені до ферментів рослинного походження, викликають їх активацію (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 26). Словник української мови в 11 томах