борацит

Борацит — boracite — Boracit — мінерал, хлороборат магнію. Склад: 8[Mg6B14O26Cl2]. Сингонія ромбічна. При т-рі понад 265 оС — кубічна. Тв. 7. Густина 2,9-3. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір білий, зелений, сірий або безбарвний. Утворюється в евапоритах разом з галітом, ангідритом, ґіпсом. Другорядне джерело бору.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борацит — -у, ч. Мінерал класу боратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. борацит — БОРАЦИ́Т, у, ч. Мінерал із групи безводних боратів голубуватого, сірого кольору або безбарвний, який використовують для виробництва борних препаратів. Борацит використовується також для виробництва оптичного скла та емалі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. борацит — бораци́т мінерал класу боратів, безбарвний або білий з сірим, блакитним, жовтуватим та іншими відтінками. Використовують для одержання бури та інших борних препаратів. Словник іншомовних слів Мельничука