борацит
БОРАЦИ́Т, у, ч.
Мінерал із групи безводних боратів голубуватого, сірого кольору або безбарвний, який використовують для виробництва борних препаратів.
Борацит використовується також для виробництва оптичного скла та емалі (з наук.-попул. літ.);
Красиві кристали борациту мають форми правильної системи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- борацит — Борацит — boracite — Boracit — мінерал, хлороборат магнію. Склад: 8[Mg6B14O26Cl2]. Сингонія ромбічна. При т-рі понад 265 оС — кубічна. Тв. 7. Густина 2,9-3. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір білий, зелений, сірий або безбарвний. Гірничий енциклопедичний словник
- борацит — -у, ч. Мінерал класу боратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- борацит — бораци́т мінерал класу боратів, безбарвний або білий з сірим, блакитним, жовтуватим та іншими відтінками. Використовують для одержання бури та інших борних препаратів. Словник іншомовних слів Мельничука