борвій

БОРВІ́Й, ю, ч., поет.

Великий вітер; буря, ураган.

Стрічалися нам .. Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка);

Коли ж зненацька налетить борвій, Він [дуб] спереду стоїть, як вартовий, Уп'явши в ґрунт коріння вузлувате (Л. Первомайський);

* Образно. Сміло глянемо в вічі борвію Та зміркуємо усе розумом (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борвій — борві́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. борвій — Буревій, БУРЯ, гураґан, шуря-буря. Словник синонімів Караванського
  3. борвій — Ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Не рвися, коню мій, не рвись Шаблюко-жалко, Спаде громами, як борвій, і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. борвій — -ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. борвій — див. вітер Словник синонімів Вусика
  6. борвій — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  7. борвій — Бо́рвій, бо́рвію, -вієві (вітер) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. борвій — БОРВІ́Й, ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Стрічалися нам.. Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Л. Укр., І, 1951, 151); Коли ж зненацька налетить борвій. Він [дуб] спереду стоїть, як вартовий, Уп’явши в грунт коріння вузлувате (Перв. Словник української мови в 11 томах
  9. борвій — Борвій, -вія м. Сильный вѣтеръ, буря, ураганъ. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом). Дещо. (4-те вид.), 91. Словник української мови Грінченка